UA
01.5k.
Квартира, яка перестала бути нашою
Спочатку я не впізнала цей звук. Ніби хтось тер щіткою по металевій брамі. Але за вікном була моя вулиця
UA
052
Я винесла з квартири не лише вечерю
Коли телятина з чорносливом уже стояла на столі, свекруха відрізала шматок, піднесла до носа і понюхала
UA
039
Не вигнала їх на мороз — через 18 років вони постукали в її вікно
— Забирайте своїх обірванців геть! — гримнув пан Валерій, гидливо кривлячись і загортаючи поли кожуха.
UA
0236
Прибери за собою сам
Оксана витерла руки об кухонний рушник і глянула на годинник. П’ята. Гості мали під’їхати о шостій, але
UA
0180
Свекруха здала мою садибу чужим — і сказала, що в нас усе спільне
За вісімнадцять кілометрів від Ніжина, на околиці села, де за хатою починаються луки до Десни, пахло
UA
077
Симптом, який не лікується розмовами
Я заїхав на заправку «ОККО» під Полтавою, коли телефон Олега завібрував у підстаканнику. Він саме вийшов
UA
0121
Сестра ввалилася з речами: «Спальню звільняй, ми переїжджаємо»! Але вона не знала маминої таємниці…
— Звільняй велику кімнату, ми сюди переїжджаємо! Ярина з гуркотом кинула здоровенну дорожню валізу просто
UA
0102
Валізка на колесах
Оксана вимкнула воду і стояла, слухаючи, як у трубах затихає гул. На кухні Віталій відсунув стілець —
NO
07
# Hunden som ble igjen
Det hadde regnet i tre døgn. Gårdsplassen foran huset mitt var dekket av våte, gule blader, og epletrærne
UA
028
Водій таксі, який відвіз чотирьох дітей у кабінет їхнього батька
Я працюю таксистом у Львові одинадцять років. Колесо крутиться, місто тече повз вікно — за цей час бачив усяке.