Pirkko Laaksonen, kuudennessa kerroksessa asuva eläkeläinen Tampereen Hervannasta, kertoo tarinan naapuristaan.
Надя Ковальчук третий раз перечитывала строчку в блокноте, хотя уже знала её наизусть. За стеклом гримёрки
Мене звати Оксана Верещак, мені сорок три, і я тринадцять років керую невеликою друкарнею на Столярній
Věra Doubravová si to spočítala třikrát na papírku od receptu, protože displeji kalkulačky už nevěřila
Anna se probudila do zvonění telefonu ve tři čtyřicet sedm ráno a hned věděla, že to není dobré.
Щовечора о пів на сьому вона виходила на балкон восьмого поверху в Тернополі, дивилась на трамвайну колію
Meillä Nurmeksessa piharatamo kasvoi joka ikisen hiekkatien pientareella, ihan tavallisena rikkaruohona
Оксана Величко работала кассиром в супермаркете на Оболони и в травах не разбиралась совсем — максимум
Aino Mäkelä oli kuusivuotias, kun hän huomasi jotain, mitä aikuiset olivat jo ehtineet tottua sivuuttamaan.
Марічці Кравець було дев'ять, коли вона вперше злякалася по-справжньому не за себе. Дідусь Омелян