Свекрова подарувала мені на ювілей крем від зморшок і ваги. Але цього разу подарунок чекав на неї зовсім у несподіваному місці
Мій ювілей колись здавався мені вершиною тріумфу. Я щойно отримала підвищення, ми з Ставросом нарешті виплатили кредит на квартиру в Салоніках, і я була певна: попереду лише теплі побажання, келихи рецини та гучний сміх друзів. Проте, все змінила поява моєї свекрухи Панайоти Коному.
Пані Панайота завжди вміла робити компліменти так, що замість радості хотілося залізти у душ, щоби змити часом гірку незручність. «Πω πω, το φόρεμα αυτό, πολύ τολμηρό για τα μπούτια σου», могла зауважити, або: «Πολύ αδυνάτισες τόση δουλειά, ε;». Слова її завжди були із вишуканою, майже сценічною кислинкою. Але тоді вона вирішила перевершити саму себе.
Вечір уже був у розпалі: стіл ламався від долмадес, сувлакі й мусаки, гості сміялися, гомоніли. Прийшов час дарувати подарунки. Пані Панайота неспішно підвелась, промовила урочисто, нібито на Камарі Салонік вивчала філософію, про плин часу, жіночність, мушу, мовляв, бути завжди доглянутою пані для чоловіка. Я вже знала зараз буде щось особливе.
Вона вручила мені пакет. Я відкриваю всередині дві коробки. У першій підлогові ваги, у другій набір кремів з написом: «45+. Ενισχυμένη ανανέωση ώριμου δέρματος. Για βαθιές ρυτίδες».
Раптом усе стихло. Ставрос до червоних вух, гості перемовляються очима й нервово потягують віно. Пані Панайота посміхається:
Για το καλό σου, κορίτσι μου! Πρόληψη, το παν στη ζωή! Και οι ζυγαριές Εσύ είπες, τα παντελόνια σου έγιναν στενά μετά τις γιορτές. Σαν μάνα φροντίζω
Відверта усмішка, вимучене «ευχαριστώ», коробки під стіл ось і весь мій святковий настрій. Душа горіла образою й соромом.
Ξεκαθάρισμα λογαριασμών με γεύση
Я не стала влаштовувати сцену. Ваги не викинула, хоч і хотілося кинути їх в Егеїйське море. Крем залишила у ванній на виду, але користуватися ні думки.
Кожного разу пані Панайота в гостях задоволено поглядала на подарунки і питала:
Χρησιμοποιείς;
Περιμένει ιδιαίτερη στιγμή, відповідала я спокійно.
Паралельно чекала її день народження їй мало виповнитись пятдесят пять, вагомий вік, ідеальна нагода нагадати, що турбота буває надто гострою.
Я довго думала: придбати тонометр та крем від плям було б надто очевидно, треба було витонченіше. І раптом зрозуміла: найголовніше її слабке місце язик, прагнення все прокоментувати й давати поради від мого рецепту гігантських фава до вибору штор.
У книгарні в центрі Салонік я відшукала подарункове видання з ідеальною назвою: «Η τέχνη της σιωπής Πώς να βάζετε γλώσσα μέσα και να διατηρείτε την οικογενειακή αρμονία». І нижче: «Πρακτικός οδηγός για όσους αγαπούν τις ανεπιθύμητες συμβουλές».
До комплекту я придбала ще одну річ велику елегантну лупу з бронзовою ручкою прямісінько як зі старих афінських антикварних крамниць.
Свято пані Панайоти проходило у ресторані «Χρυσή Αμμουδιά». Повна зала: родина, друзі, сусіди. Вона купалася в компліментах, промовах, а на обличчі сяяла гордість.
Коли дійшла наша черга, Ставрос, як завжди дипломатичний, подарував сертифікат у спа-центр із таким подарунком навіть греки сперечатися не стануть.
Я ж із усмішкою подала свій згорток.
Κυρία Παναγιώτα, αυτό είναι προσωπικά από μένα. Για την ψυχή και την αυτοβελτίωση.
Вона дістала лупу.
Τι όμορφο! Αλλά γιατί; Βλέπω ακόμα τέλεια.
Για να βλέπετε καλύτερα τις αρετές των άλλων, όχι μόνο τα ελαττώματά τους, відповідаю.
Гості посміралися, ще не розуміючи ходу. Далі вона побачила книгу, прочитала назву та мить задумалася:
«Πώς να βάζετε γλώσσα μέσα…» повторила майже пошепки.
Вона підняла на мене очі.
Βιβλίο είναι;
Μάλιστα, κυρία Παναγιώτα. Εσείς τόσο διακριτικά μου προτείνατε να βελτιώσω την εικόνα μου στα γενέθλιά μου Είπα να ασχοληθείτε τώρα με τον εσωτερικό σας κόσμο και την οικογενειακή γαλήνη. Όπως μου χρειάστηκαν οι κρέμες από εσάς, έτσι κι εσείς ίσως βρείτε το βιβλίο χρήσιμο
В обличчі її промайнуло здивування та сцену вона не влаштувала. Не дозволяла гордість.
Ευχαριστώ πολύ πρωτότυπο, сказала вона стиха, відклала подарунок, ніби авоську з баклажанами.
Διαβάσατε το κεφάλαιο για τη διακριτικότητα;
Ми не припинили спілкування. Істерик після свята не було. Але гра змінилась: тепер кожна її «невинна шпилька» викликала неприховану відповідь досить поглянути й мяко спитати:
Κυρία Παναγιώτα, το διαβάσατε το βιβλίο;
Помітно, непрошених порад стало менше. Вона перестала пліч-о-пліч прогулюватися темами моєї ваги чи рецептів, і перш ніж щось коментувати, задумувалась.
Тепер ті ваги пиляться десь у коморі, а крем Зізнаюсь чесно, використала його для пят, стали мякшими ευχαριστώ. А книжку я якось побачила у неї вдома біля ліжка. І, знаєте? Там була закладка десь посередині.
Значить таки діє!
